Представники громадської організації "Товариство захисту тварин" звинуватили Житомирське підприємство, яке має контролювати чисельність бродячих собак у м. Бердичеві, у застосуванні негуманних методів їхнього знешкодження.

“Біла вбита собака вже лежала в них у машині. При мені вони заряджали шприцемет на наступну. Я підійшла, представилась, а вони сховали шприцемет і хотіли втікти”, - заявила член товариства Ольга Казакова.

Закон України про «Про захист тварин від жорстокого поводження» забороняє приймати будь-які дії з ліквідації безпритульних тварин до появи реальної загрози життю людей.

Зі слів представників відділу житлово-комунального господарства, небезпечних ситуацій у місті виникало достатньо. Це і виявлені на початку осені випадки захворювання тварин на сказ, і численні - більше ста з початку року - скарги громадян на агресію з боку собак. На цій підставі міськвиконкомом було прийнято рішення про їхню нейтралізацію.

Володимир Пономарчук, заступник міськголови Бердичева: “Для того, щоб упорядкувати питання нейтралізації бродячих собак, так як такої служби у Бердичеві немає – ми намагалися організувати, але немає бажаючих займатися цією справою – ми заключили договір з КАТП 0628 з міста Житомира. Це спеціалізоване підприємство, яке займається відловом бродячих тварин”.

Як заявляє заступник міського голови, з 17 вересня поточного року на нейтралізацію безпритульних тварин було виділено майже 20 тисяч гривень. На ці кошти планували позбутися 200 собак, відстріляли поки що 60. Точна кількість бездомних псів у місті не відома.

Договір, який уклала міська влада із житомирським комунальним автотранспортним підприємством стосовно відлову і евтаназії псів, не регламентує дій працівників компанії. Він також не вимагає, щоб вони мали при собі відповідні дозволи.

Члени Товариства захисту тварин впевнені, надаючи собаколовам таку свободу дій, виконком негласно дозволяє їм жорстоке поводження із псами. Вони, мовляв, використовують препарати, які викликають у тварин сильний фізичний біль. Нерідко під «шприцемет» потрапляють домашні тварини без нашийника. До того ж, на думку захисників фізичне знищення саме по собі є негуманним методом боротьби з бродячими тваринами.

Головний лікар центру ветеринарної медицина “Айболит” Сергій Орлюк пояснює, чому контроль за поголів’ям бродячих тварин не можна організувати у інший спосіб і на базі міста:

“ШЕД – предприятие, которое занимается отловом животных. Есть машина, есть сетки, есть специальные петли для отлова, есть клетка, есть вольеры, на базе нашей клиники, где могут содержаться животные – никто их не будет сразу усыплять, про это речь не идет вообще. Нет людей, которые хотели бы этим заниматься. Когда-то наш центр платил за каждое животное по 20 гривен, при этом деньги предоставляли государственные службы. Люди работали два дня и уходили. С одной стороны – это хорошо, у людей есть сердце, есть какая то мораль люди понимают, что они делают, но кому-то надо этим заниматься. ”

Фахівець відділу технічного нагляду міськвиконкому Людмила Лукинська розповіла, що як альтернативу відстрілу собак, товариству було запропоновано відкрити притулок. Але постала проблема грошей. У міському бюджеті такі витрати не передбачені, а знайти спонсорів, як зробили захисники тварин у Полтаві, Одесі та Києві їхні бердичівські колеги не змогли.

Зі слів представників влади складність питання полягає у недосконалості нормативної бази, яка регулює чисельність безпритульних тварин.